Видавці, яким вдалося: як зростає попит на українську книгу за кордоном
В умовах повномасштабного вторгнення українські видавництва продовжують свою діяльність, зокрема спрямовану на експорт продукції за кордон і продаж прав на книжки. Головним майданчиком для цього залишаються міжнародні події, що безпосередньо стають місцем знайомства, представлення видань та обміну досвідом. Проте не всі українські видавці мають змогу бути фізично присутніми на таких виставках і не у всіх налагоджені потрібні зв’язки.
Але попит за кордоном на українську книжку значно зріс після 24 лютого попри усі перешкоди, а деякі українські видавці отримали помітний успіх на міжнародному ринку.
Успіхи та невдачі — як і куди українські видавці продають права на книжки
Значні успіхи у продажі прав за кордон мають ті видавництва, що вже мали попередній досвід і напрацьовані контакти. А ті, для яких ця сфера залишилася новою, на жаль, відчутного інтересу не відчула.
Від 24 лютого права на українські книжки купували у таких країнах: Німеччина, Польща, США, Велика Британія, Чехія, Латвія, Швейцарія, Франція, Греція, Туреччина, Тайвань, Словаччина, Болгарія, Бельгія, Литва, Норвегія, Японія, Естонія, Молдова, Грузія, Сербія, Фінляндія, Нідерланди, Іспанія. Їх цьогоріч придбали навіть на Азорських островах.
Найбільше прав на українські книжки, продало Видавництво Старого Лева — 55 назв. Зокрема права придбали у 26 країнах світу.
«Але, звісно, з початком повномасштабного вторгнення інтерес до української книжки за кордоном зріс. Це можна простежити зокрема і по ситуації щодо продажу прав на книгу «Війна, що змінила Рондо» Романи Романишин та Андрія Лесіва, яка була видана у 2015 році й отримала відзнаку на виставці в Болоньї. До 2022 року права на книгу були продані у 10 країн. Від лютого цього року були поновлені кілька старих контрактів і підписані угоди з видавцями з 12 нових країн», — розповідає Оксана Зьобро, керівниця відділу PR & Marketing «Видавництва Старого Лева».
Серед інших видавців, яким вдалося продати права за кордон від початку війни, — Vivat, «ACCA», «Видавництво Анетти Антоненко», «Наш Формат», «Абрикос», «НОРА-ДРУК», «їzhak», «ПЕГАС», ist publishing, «Білка», «Моя книжкова полиця», «Ранок», Yakaboo Publishing, «Час майстрів», «Літопис» та інші видавництва.
Так, видавництво Vivat продали права на свої книжки в Молдову, Румунію, Латвію, Грузію, Німеччину, Польщу, Болгарію, Литву, Канаду, Велику Британію — всього 10 країн. Мова йде про дитячу та художню літературу. Зокрема за кордоном вийшли переклади книжок Тетяни Трофименко «#окололітературне: усе, що ви хотіли знати про сучасну українську літературу» та Мустафи Джемілєва «Незламний».
«Цікавість до України, вочевидь, збільшилася, і це помітно. Але видавці, в першу чергу, спираються на свої інтереси та підбирають книжки, відповідно до вимог свого видавничого портфеля», — зазначає щодо продажу прав на українські видання Світлана Тараторіна, директорка з комунікації видавництва Vivat.
Крім того, цьогоріч у видавництві «ACCA» продали права на трилогію Наталії Матолінець «Варта в грі» у Чехію та Польщу, а права на книжку Катерини Кулик «12 місяців, або Все про дивовижі року» продали в Румунію.
«У перші тижні війни ми розіслали 150 листів з нашим каталогом. Отримали 5 відповідей — 3 автоматичні, 2 — «тримайтеся, сподіваємося на зустріч наступного року». Особливої зацікавленості не бачимо. Все як і до війни, крім слів співчуття», — зауважують у видавництві «АССА».
«Зацікавленість збільшилася, але це аж ніяк не впливає на переговорний процес і на його результати. Світовий ринок є конкурентним, тому пропонована продукція має бути високої якості», — говорять у видавництві їzhak.
Налагодження контактів і продаж прав: присутність українських видавців на міжнародних подіях
Зацікавленість до російсько-української війни призвела до того, що на міжнародних подіях, зокрема й книговидавничих, значну увагу приділяють дискусіям і зустрічам за участю українських письменників і видавців. Українські стенди були на багатьох книжкових ярмарках світу, зокрема на: Гетеборзькому, Варшавському, Болонському, Лісабонському, Паризькому, Тайванському, на фестивалі «Світ книги» у Празі, книжковий ярмарок у Турині тощо. Також відвідували вони й міжнародні виставки, конференції та інші події. Наприклад, Young Publishing Professionals in Brussels, фестиваль Books and Beats, U.S.Book Show.
Водночас хоч і збільшилася кількість подій за участі українців, проте кількість українських видавців, що поїхали на міжнародні книжкові ярмарки фізично, значно зменшилася.
Винятком став хіба Франкфуртський книжковий ярмарок, що пройшов з 19 по 23 жовтня. На колективному українському стенді було представлено понад 40 видавців: «Навчальна книга — Богдан», «Наш формат», UA Comix, «Час майстрів», Vivat, «Віхола», «Чорні вівці», «Каламар», їzhak, «Парасоля», «Сафран», «Моторний Равлик», «Видавництво Старого Лева», «Артбукс», ist publishing, «Крокус», «Книголав», «Кліо», «Видавництво Анетти Антоненко», «Ніка-Центр», «Нора-Друк», «Лабораторія» та інші. Окремими стендами були представлені Мистецький Арсенал, Pictoric, видавництва ist publishing і «Ранок».
Зокрема видавцям на ярмарку вдалося продати права на свої книжки. Так, видавництво «Лабораторія» продали права агенції The Wylie Agency на книжку «77 днів лютого» — вона розповідає, що відбувалося між 23 лютого і 9 травня.
«Про продажі прав на Франкфурті найкраще питати за кілька тижнів після нього, бо у всіх агентів голови повні — пропозицій, інформацій, і на виставці рішення майже не приймаються. Навіть імпульсивним рішенням передувала підготовка. Якщо у тебе перший контакт тут, не варто розраховувати, що він закінчиться підписанням угоди — це майже неможливо», — розповідає Антон Мартинов для Читомо.
Видавництво Старого Лева участь у Франкфуртському книжковому ярмарку взяла участь у восьме: «ФКЯ є також порою збору врожаю і цьогоріч перші тижні після виставки потішили фінансовими пропозиціями від видавців з Німеччини, Словенії, Польщі, Британії та Кореї. Серед новинок, які наше видавництво представило цьогоріч на виставці, найбільшу увагу іноземних редакторів та агентів привернули «Вересова міль» Оксани Були, «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна, «Скарбничка історій» Володимира Арєнєва та «Котик, півник, шафка» Олександра Михеда. В час війни українським культурним організаціям, видавцям, авторам, ілюстраторам особливо важливо бути активними на міжнародній арені. Література є важливою складовою культурної дипломатії. Радіємо, що всі іноземці, які хотіли дізнатись більше про Україну, її культуру, війну Росії з Україною могли це зробити, відвідавши національний стенд» .
Видавництво Bookraine publishing house продали права на книжку Анастасії Піки «Остання справа журналістки Кроніної» німецькому видавництву Friedrich Mauke у перший день Франкфуртського ярмарку.
«На Варшавському книжковому ярмарку я мала змогу поспілкуватися з представником Andrew Norberts Assosiates, який розповів, як готуватися до Франкфурта. Завдяки цьому ми створили базу видавництв – зокрема великих, і тих, які вже видавали українські книжки, і уже в липні розіслали 286 листів щодо продажів прав на наші книжки. З них нам вдалося домовитися про 38 зустрічей, і ще 2 додалися в процесі, на Франкфурті. Під час самого Buchmesse у мене були зустрічі з представниками зі США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Грузії, Вірменії, Єгипту, Венесуели, Іспанії, Китаю, Північної Македонії, Канади», — розповідає Вікторія Ма з літературної агенції Ovo.
Були й видавці на Франкфурті, що у 2022 році вперше брали участь. Так Лілія Шуляк з видавництва «Чорні вівці» розповіла: «Для нас це було чудовою можливістю продемонструвати свої книжки та зустрітися з іноземними видавцями для налагодження спільних проєктів. Під час цих днів у нас було близько 10 зустрічей із різними видавництвами. Серед них як ті, хто був зацікавлений у купівлі прав на українські книжки, так і ті, права яких ми купуємо. Крім того, ми наразі на етапі налагодження співпраці з одним невеликим німецьким видавництвом, яке зацікавлене у публікації білінгвальної книжки для дітей. Саме тому можливість розвіртуалізуватися є дуже важливою. У випадку особистих зустрічей вдається ефективніше вести комунікацію, яка, сподіваюся, відкриє для нас нові перспективи».
«Зазвичай на самих ярмарках права не продаються. На ярмарках ви знайомитесь із потенційними видавцями, розказуєте про свої книжки й, можливо, вже після ярмарку, переглянувши текст книжки, вам зроблять пропозицію, і ви підпишете договір. Цей Франкфурт перший для Віхоли і я вважаю, що успішний, адже я познайомилась з деякими видавцями та літературними агентами, яким цікаві українські книжки. Про якісь конкретні результати ще говорити зарано», — говорить Ірина Щепіна з видавництва Віхола.
«Зустрічей було багато, покупки прав і продажу прав. Цікавість є на різні книги, зокрема на дитячі новинки про війну – “Мій дім” Оксани Лущевської і “We don`t need a war”. Закордонним партнерам подобаються книжки з картинками, українська книга досить незвичайна, наші ілюстратори багатьох вражають. Є кілька домовленостей, але поки точно сказати не можемо», — розповідають у видавництві Ранок.
Але багатьом видавцям не вдалося поїхати на Франкфурт.
«Відібрані в офіційний каталог УІК, але фізично не поїхали через брак коштів», — зауважують у Сходознавчому видавництві Сафран.
Читайте також: Впродовж ковіду та війни – яким повернувся Франкфурт
Підсумки продажу прав за кордон: люди, теми, тенденції
Просуванням своєї продукції та продажем прав іноземцям видавці займаються самостійно, проте їм у цьому допомагають каталоги, що створюють та розповсюджують Український інститут книги та Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів.
Водночас на популярних українських авторів за кордоном права продають іноземні літературні агенти. Наприклад, у видавництві «Комора» розповіли, що продажем прав на твори Оксани Забужко займається її літературна агентка.
Тому хоч перекладів топових авторів на міжнародному ринку багато, кошти акумулюються за кордоном.
Також українські письменники самостійно шукають можливості публікації їхніх творів в іноземних видавництвах. Видання антологій з українськими видавцями за кордоном стало одним із трендів. Від 24 лютого, за підрахунками Читомо, за кордоном вийшло понад 12 таких антологій з творами українських авторів. Їх опублікували у США, Грузії, Швеції, Австрії, Франції, Норвегії, Польщі та інших країнах. Більшість з них — це збірки поезії, есеїв, творів про війну. Практикується, що кошти з продажу цих антологій ідуть на благодійні пожертви Україні.
Крім того, за підтримки Читомо одну з таких антологій видали в американському видавництві River Paw Press — «Соняшники: українські вірші про війну, спротив, надію та мир».
На міжнародному книжковому ринку продовжує знаходити місце й дитяча книжка.
Щодо тем: іноземних видавців та і читача цікавлять видання про війну в Україні, історію та культуру.
Так, від 24 лютого за кордоном купувати права на такі видання: Євген Клопотенко «Зваблення їжею з українським смаком» (Книголав), «Погані дороги» Наталки Ворожбит (Видавництво Анетти Антоненко), «Подолати минуле» Ярослава Грицака (Портал), «За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини» Віри Агеєвої (Віхола), «Znak. Українські товарні знаки 1960-80-х років» (IST Publishing), «Оформляндія» Маркіяна Камиша (НОРА-ДРУК) тощо.
Говорити про зростання продажу прав за кордон поки зарано: варто спостерігати процес упродовж більшого проміжку часу, щоб, наприклад, зробити висновки, чи мали успіхи перемовини на Франкфуртському книжковому ярмарку.
Матеріал сформований на основі інформації, отримати яку вдалося культурно-видавничому проєкту Читомо на основі опитування українських видавців.
Коментарі видавців з Франкфуртського книжкового ярмарку — Вікторія Фещук.