05.09.2022

Cайт видавництва: дбаємо за представлення, читачів і безпеку

Для видавництв присутність у соцмережах і добрий сайт стали суперактуальними ще за часів локдауну. Це стало єдиним шляхом комунікації із читачами, як і власне, важливою платформою для продажу книжок. 2020 року електронні продажі зросли в українських видавництв від 30%, а для деяких гравців і до 400%. На жаль, війна поглибила цей процес – видавництво має ще менше офлайн-способів взаємодії зі своїми клієнтами, тому зручний й інтуїтивно дружній сайт стає ще більш важливим. Наразі йдеться не лише про українських читачів, а й закордонних, які все більше цікавлять українськими книжками, і цим варто скористатися.

Ми розпитали Любомира Олійника, IT- експерта, засновника веб-агенції siteGist про те, який має бути сайт видавця сьогодні, щоб він морально не застарів, а відповідав потребам читачів в Україні і за кордоном. А також як бонус підготували кілька порад від спеціалістів із SEO і цифрової безпеки.

На які питання має відповісти сайт видавництва?

Робота кожного видавництва крутиться довкола книги. Саме класні книги від цікавих авторів – це те, по що звертаються до видавництва, тому якісне та ефективне представлення та продаж книг є основним завданням такого сайту.

Оптимальним рішенням є наявність інтернет-магазину на сайті, де можна продавати свої книги — як паперові, так і електронні. Тут важливо ефективно представити асортимент видавництва, зокрема його найпопулярніші та впізнавані видання, знакових авторів, очікувані новинки, окреслити спеціалізацію книг, якщо вони орієнтовані на певні аудиторії (наприклад, навчальна література та підручники, дитяча чи підліткова, історична тощо). Бізнес-модель деяких видавництв зосереджена на продажу книжок не лише своєї компанії, а й інших, проте це вже питання співпраці, синхронізації даних тощо.

Якщо створення інтернет-магазину наразі не входить у ваші плани чи можливості, тоді потрібно якомога повніше розписати, де саме читач зможе знайти та купити ваші книги.

Сайт – це офіційне представництво видавництва в інтернеті, тож на ньому потрібно розповісти про життя видавництва, ділитись новинами та планами, знайомити з авторами. Ну і звичайно ж, на сайті має бути чіткий та зрозумілий розділ про можливості співпраці для усіх потенційних партнерів чи замовників: книгарень, бібліотек і корпоративних клієнтів, подавати контакти до важливих підрозділів видавництва. А якщо це продаж прав, то варто подбати про англомовну версію сайту, яка, утім, може бути скороченою.

Найперше потрібно орієнтуватись на завдання сайту – розповісти про видавництво чи налаштувати інтернет-книгарню. Відповідно до цього й формувати структуру сайту, меню та візуальні елементи.

Важливим є зручне та інтуїтивне меню для навігації по сайту. Для крамниці – це найперше зручний пошук та фільтри, інтуїтивний та максимально простий процес замовлення та оплати.

І ще, якщо говорити про вікову аудиторію, то сайт видавництва чи інтернет-книгарня – це сайти для дорослих людей, і призначення в них чітке: допомогти людям купити книги або знайти нових бізнес-партнерів і корпоративних замовників. Тож, і дизайн в них повинен бути на це орієнтований. Це стосується насамперед видавництв літератури для дітей. Дизайн сайту може підкреслювати книгу, але сам інтерфейс розрахований на дорослих, які, власне, і обирають книги та роблять покупку. Тому сайт повинен бути дуже інтуїтивним, з чіткими елементами навігації, і щоб графічні чи інтерактивні елементи добре відображалися на екранах різного розміру та не сповільнювали роботу сайту.

Які найбільші помилки сайтів українських видавництв?

Найперше хочу похвалити, що більшість українських видавництв мають сучасні сайти, які містять всі основні розділи, мають інтернет-книгарні, частина сайтів пропрацьована дуже ретельно. Тому “найбільших” помилок не так вже й багато. Але є низка проблем, на які варто звернути увагу багатьом:

Зручність користування мобільною версією. Згідно з сучасними тенденціями більш ніж 60% користувачів використовує сайти саме з мобільних пристроїв. Тож сайт повинен не просто перебудовуватись під мобільний, а бути реально зручним на смартфоні та відповідати технічним вимогам, щоб бути швидким та ефективним.

Інтуїтивний пошук книг на сайті. Пошук лише за ключовим словом є доречним, коли користувач знає, яку назву чи автора шукає. Натомість зручнішим для користувача, що незнайомий з асортиментом, будуть пошук та підбірки за тематикою, категорією, серією, віковою групою, рекомендації такі, щоб в цій групі було 10-20 книг, які можна легко проглянути та порівняти. І це теж важливо саме на мобільній версії сайту це повинно бути легко доступно. Дуже корисним буде крос-лінкування в блоках опису книги, коли можна перейти на інші книги відповідного автора, категорії, серії, ключових слів.

Оптимізація для пошукових систем (SEO). Саме існування сайту ще не означає його ефективності для бізнесу. Користувачі повинні знайти сайт, щоб на нього потрапити та зробити покупку. І якщо пошук за назвою видавництва скоріш за все буде давати результат, то для пошуку внутрішніх сторінок за ключовими словами потрібно мати правильну структуру сайту, щоб внутрішні сторінки були технічно оптимізовані для пошукових систем, зокрема мали правильну розмітку HTML, містили мікророзмітку (schema.org), були оптимізовані по швидкодії, мали прописані META і alt теги, H1, правильно прописані тексти. Також важливим фактором є кількість посилань на ваш сайт з інших ресурсів, тому не соромтесь попросити ваших партнерів розмістити посилання про вас на своєму сайті.

Які можливі 3 швидкі кроки, щоб відразу покращити видимість сайту в пошукових системах?

Перед тим, як вносити зміни в сайт, особливо для новостворених сайтів, важливо переконатись,

що сайт індексується в Google (для цього зробіть пошуковий запит site:адреса.вашого.сайту. В результатах побачите кількість сторінок сайту, що проіндексовані Google),
що немає помилок в Search Console,
є коректні sitemap і robots.txt,
і що у вас підключена Google Analytics чи інша аналітика.

Якщо з цим порядок, то радимо почати з такого:

Виправити технічні помилки, в першу чергу правильність використання H1, H2, H3, та перевірити, чи важливі ключові слова для сторінок згадуються в заголовках та в тексті сторінки, переконатись, що сайт не має багато посилань з помилками (404) чи переадресаціями (3xx) і Оптимізувати швидкодію сайту, найперше оптимізувавши розмір зображень на сторінках, а також оптимізувати виконання скриптів на сторінках сайту.
Налаштувати мікророзмітку (schema.org, Open Graph), яка дозволяє пошуковим системам правильніше розуміти зміст та призначення кожної сторінки, а отже й більш якісно та релевантно показувати її в результатах пошуку для відповідних пошукових запитів.
реєстрація в Google My Business або реєстрація в каталогах компаній для отримання зовнішніх посилань на сайт

Ці три прості кроки матимуть значний вплив на покращення видимості сайту в пошукових системах. А загалом радимо працювати і розвивати свій сайт та його наповнення на постійній основі.

Для перевірок можна скористатись такими сервісами:

https://pagespeed.web.dev/ – перевірка швидкодії і рекомендації від Google
https://gtmetrix.com/ –перевірка швидкодії
https://www.screamingfrog.co.uk/seo-spider/ – програма для аналізу сайту по наявності META, H1, 404 і 3xx сторінок, великих зображень тощо (Сканування до 500 URL в безкоштовній версії).

Проаналізували дуже багато сайтів видавництв. Хочу виокремити сайти Нашого Формату та Видавництва Старого Лева. Це сайти, в яких головний акцент є на інтернет-магазині, але також вони мають розділи, які детально описують про роль видавництва, новини та можливості співпраці. Сучасні та дуже зрозумілі сайти у Видавництва Жупанського та «Лабораторії».

Зустрілась низка сайтів, які були зроблені дуже давно і є морально застарілими. Вони працюють, але з критичного – не є адаптовані до мобільних пристроїв: сайт не перебудовується, а просто зазумлюється, тож з ним складно працювати. Ну, і для пошукових систем це «дзвіночок», що сайт не варто показувати першим у пошуку.

Ще низка сайтів дуже потребує доопрацювання в стилістичному оформленні, інтуїтивності меню та якості/акуратності відображення на мобільних пристроях. Ну, і проблема більшості сайтів – брак оптимізації для пошукових систем.

Видавництво хоче переробити свій сайт. З чого варто почати?

Я б починав розробку з визначення головного завдання сайту і переглянув сайти найкращих видавництв України і закордону.

Після цього потрібно починати роботу над створенням SEO-оптимізованої структури сайту. Скоріш за все, прийдеться створити цілу низку додаткових сторінок, але воно того варте – це завжди позитивно впливає на швидку і добру індексацію сайту пошуковими системами.

Наступний крок – це збір наявних матеріалів для сайту (тексти, фото, відео) і пошук вебагенції,

Скільки коштує зробити сайт із нуля в Україні?

Вартість дуже різниться залежно від багатьох факторів:

складність структури;
складність дизайну;
складність функціоналу та внутрішніх інтеграцій сайту з іншими системами, такими як внутрішня бухгалтерія чи інші системи оновлення асортименту на сайті, системи онлайн-оплати, формування пРРО, сервісами доставляння паперових книг, підключення сервісу продажу та захисту електронних книг, кабінетами лояльності тощо.

Все впирається в час, який потрібно буде затратити різноманітним спеціалістам на розроблення сайту. До процесу залучені: менеджери, UX/UI дизайнери, програмісти, системні адміністратори, тестувальники тощо.

Nota Bene!

Поза тим, технології змінюються доволі швидко, тож за 3-5 років сайт переважно стає морально застарілим, і точно потребуватиме певних змін. Важливо аналізувати, чи наявний сайт виконує поставлені перед ними цілі. Якщо ні, значить, його прийдеться змінювати чи переробляти значно швидше.

Плюси і мінуси найвідоміших платформ

WordPress + WooCommerce:

- - з плюсів: відносна простота та гнучкість налаштування шаблонів, наявність великої кількості шаблонів, зручність більшості операцій з подальшого ведення сайту, можливість підключити готові плагіни для служб доставляння, систем оплати, пРРО
  - з мінусів: складність в концептуальних змінах шаблонів магазину, обов’язково регулярно слідкувати та оновлювати версії WordPress та всіх плагінів

OpenCart, Magento тощо:

- - з плюсів: наявність великої кількості шаблонів, спеціалізовані системи з широким спектром функцій інтернет-магазину, добра швидкодія при великій к-сті позицій товарів
  - з мінусів: прив’язаність до структури типових шаблонів, значно менша к-сть спеціалістів, які можуть якісно налаштувати сайт

Хорошоп і подібні рішення:

- - з плюсів: готові рішення для інтернет-магазину, інтеграції, швидке рішення
  - з мінусів: прив’язаність до сторонньої системи та її можливостей, щомісячний платіж

Власні розроблення:

- з плюсів: повна гнучкість в можливості налаштування дизайнів та шаблонів, масштабованість та швидкодія сайту, можливість створення власного функціонала та специфічних інтеграцій
- з мінусів: потребує кваліфікованих спеціалістів, висока вартість якісних рішень.

Думка

У наш час люди не схильні багато часу розбиратися із новими технологіями чи підходами, проте можливість легко і просто купити книгу – збільшує шанси на її придбання. Тому варто постійно працювати над вдосконаленням своїх сайтів, ефективним пошуком книг та авторів, а правильно випрацюваний маркетинг допоможе тримати читачів у курсі книжкових подій та заохотити читати нові книги.

Якщо говорити про розповсюдження української літератури в цілому, важливим рішенням має бути розширення ринку електронних книг. Як показує досвід інших країн, збільшення кількості електронних книг не спричиняє зменшення купівлі паперових, а значить загалом книг купують більше.

Щоб зменшити ризики піратства, добре використовувати спеціалізовані платформи, які забезпечують захист книг унікальними водяними знаками при продажі кінцевим користувачам, а також допомагають виходити на світові майданчики, такі як Amazon, iTunes, OverDrive, бібліотеки світу.

Орієнтація на закордон

Переклад не працює на 100%. Сайт треба не просто перекласти, а прописати. Тобто врахувати той момент, якщо на сайт плануєте заводити англомовну аудиторію, то краще дивитись за допомогою софту, що шукає ваша іноземна аудиторія, і прописувати під неї потрібні ключові слова і запити.

Налаштувати hreflang і бути обережним з тим, щоб мови не перетинатися на сторінках української й англійської версій.

Українські видавці, що оновлюють власні сайти

Для нас стала корисною інформація щодо шляхів вдосконалення нашого сайту як інтернет-магазину. Адже покращення маханізмів роботи сайту спростить і зробить зручнішим процес замовлень, що позитивно вплине на кінцевий відсоток завершених замовлень.

Серед подальших кроків – суттєве допрацювання наявного сайту або створення нового. Також створення англомовної версії для іноземних відвідувачів. Плануємо розширення асортименту електронних та аудіокнижок і додавання функції їх реалізації як через наш сайт, так і через партнерські майданчики, оскільки ці формати є найбільші комфортними для реалізації за кордоном.

Наразі маємо невеликі успіхи у співпраці за кордоном – це точкова співпраця з книгорозповсюджувачами у Литві, Польщі, США, Канаді та ін.

На прикладі роботи нашого сайту та схожих ресурсів обговорили точкові зміни, які просто необхідно зробити, щоб покращити ефективність його відображення для іноземної аудиторії. Для цього точно доопрацюємо розділ на сайті “для бізнесу” та розпочинаємо роботу над англомовною частиною ресурсу.

Також помітно росте частка від продажу електронних книг, тому цей напрямок потребує нашої уваги та креативних рішень. Щодо суто українського ринку, то тут маємо займати ті ніші, які окупувала російськомовна книга та поступово збільшувати свою мережу книгарень, оскільки це дає незалежність у прийнятті рішень.

Продаємо свої книги та маємо підписані контракти з кількома десятками закордонних клієнтів. Активно працюємо на Польщу, Литву, Німеччину. Недавно відправили перше замовлення в Таїланд та підписали угоду з представниками Великої Британії. Постійно розвиваємо свою географію експорту. Зараз основна ціль – викристалізувати ядро зі сталих і лояльних партнерів, щоб закордонна співпраця не була просто короткостроковим яскравим спалахом.

Бонус! Кілька слів про веб-безпеку

Зараз актуальним стало питання веббезпеки, оскільки війна б’є й по інформаційній сфері, а після вторгнення на Україну вчинили втричі більше DDoS-атак, ніж у попередні роки. Страждали як державні сайти, так й медіа. Видавництва, хоч і не є засобами масової інформації, але за свою позицію і контент теж можуть піддаватися хакерським ударам. Тож, вирішили поспілкуватися і з Наталею Онищенко, консультанткою з веббезпеки Лабораторії цифрової безпеки.

Безпека сайту – це величезна тема. До того ж сайти бувають різні: WordPress відрізняється від зробленого з нуля програмування саме під вас. Багато залежить від якості коду.

Однак можна дати базові поради, які спрямовані саме на власників сайтів (а не розробників), і які не завадять нікому:

– варто домовитися зі студією, яка розробила вам сайт, про подальшу підтримку, щоб ви не залишились з сайтом сам на сам. Як мінімум, на сайті можуть бути компоненти, які потребують регулярного оновлення, і хтось має реагувати, якщо щось пішло не так. Якщо ваш сайт на WordPress, є сенс включити для нього автоматичне застосування оновлень безпеки, не забувати про оновлення плагінів, та в жодному разі не ставити “піратських” версій платних плагінів: є імовірність, що таким чином ви самі собі поставите на сайт зловмисний код.

– у сайту мають бути резервні копії. Це дозволить відновитись в разі атаки або будь-яких інших проблем. Ці копії мають створювати автоматично та зберігатись окремо від хостингу. Частоту створення цих копій визначаєте ви самі, вона залежить від частоти оновлення сайту та того, яку частину даних ви готові відносно безболісно втратити.

– варто приділити увагу тому, як організований доступ до сайту, а він має бути лише в людей, які працюють з сайтом (а не, скажімо, працівників, що вже звільнились). Двофакторна автентифікація (за можливості) зазвичай гарна ідея. Що стосується паролів, то до них є дві основні вимоги: вони мають бути довгими та унікальними (не використовуватись для інших сервісів). Порада змінювати пароль щомісяця, до речі, зараз вважається вже неактуальною: змінюйте його лише за потреби (якщо відбулось щось підозріле, людина, яка має цей пароль, вже не повинна мати доступ тощо)

– якщо вас хвилюють якісь специфічні загрози, обговоріть це окремо з вашою вебстудією та техпідтримкою.

Загалом варто визначити для себе, що саме для вас найцінніше, чого ви найбільше боїтесь і відповідно будувати систему захисту.

Останнім часом з російського боку почастішали атаки типу denial of service, коли зловмисник намагається зробити сайт недоступним для користувачів, переважно шляхом його перевантаження. Для захисту від таких атак існують спеціальні сервіси, найпопулярніший з яких – Cloudflare. Вони працюють як щит між сайтом та зовнішнім світом. Ці сервіси можуть надавати також додаткові послуги ідентифікації та блокування поширених патернів атак. Інший поширений спосіб нашкодити сайту – так званий дефейс (зловмисники, отримавши доступ до сайту, розміщують на ньому щось стороннє, часто образливе – наприклад, російський прапор). Від цього не існує якогось специфічного захисту, бо доступ до сайту можна отримати багатьма способами (використавши вразливість у коді, підібравши пароль тощо). Якщо вас це сильно непокоїть, обговоріть з підтримкою сайту можливість моніторингу цілісності сторінок сайту, щоб, принаймні швидше дізнатись, що сталась біда. Знову ж таки, є сервіси, які пропонують зовнішній моніторинг того, чи змінилась сторінка (наприклад, Visualping).

Наостанок, варто зазначити, що сайт може стати недоступним Із причин, не пов’язаних із зовнішнім втручанням: люди забувають оплатити домен, сваряться з людиною, на яку зареєстровано хостинг, забувають паролі тощо. Тому продумайте систему нагадувань та зберігання важливої інформації так, щоб не втратити все при втраті одного працівника.

«Література на експорт – 2022» – професійна освітньо-менторська програма Книжкового Арсеналу, у фокусі якої – налагодження нового експортного потенціалу української книжки в умовах російсько-української війни. Програму «Література на експорт – 2022» підтримав Європейський Союз за програмою Дім Європи. Інформаційно-аналітичний партнер проєкту – медіаресурс «Читомо».