15.06.2021

Алекс Стівенс, United Agents: Треба читати так багато і так різноманітно, як тільки можеш

United Agents — одна з найбільших літературних агенцій англомовного світу, яка, попри недавню історію, зростила свій портфель, придбавиши і таким чином приєднавши до свого бренду найдавнішу літературну агенцію світу A P Watt у 2013 році. United Agents представляє також митців із кіно- й телеіндустрії (представляючи своїх клієнтів як артистів перед продакшенами), а серед найіменитіших письменників-клієнтів є, наприклад, Джуліан Барнз. Ми поспілкувалися з агентом департаменту прав на переклад Алексом Стівенсом, який працює з усіма жанрами на території Греції, Фінляндії, Румунії, Індії, Естонії, Латвії, Литви, Росії, України, Грузії, Ізраїлю, Туреччини, Таїланду, Індонезії, Малайзії, В’єтнаму та жанрами наукової фантастики та фентезі на території Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів. Говоримо про United Agents і те, чим є робота літературного агента в сучасній Великій Британії.

— Як ви стали літературним агентом? Очевидно, це не та професія, яку з дитинства чуєш як взірцеву від батьків, як-то право чи медицина

— Я вивчав іноземні мови, французьку та іспанську. Після завершення навчання в Лондоні я поїхав до Чилі у Південну Америку — там я трохи працював, але передовсім з’ясовував сам для себе, чим би я хотів займатися. Я завжди любив читати, тож почав знайомитися з людьми з книжкової індустрії та довідувався, як вона працює. У Чилі було небагато можливостей у книжковій сфері, адже це іспаномовна країна, а головні гравці іспаномовного ринку зосереджені в Іспанії, дехто у Мексиці та Аргентині. У Чилі було декілька малих видавництв, тому я вирішив повернутися до Великої Британії. Лондон — це великий центр для англомовного книговидавничого ринку, проте сфера літературних агенцій — сумнозвісна як галузь, в яку дуже важко потрапити.

— Що ви робили, щоб все ж опинитися всередині закритого світу агентів?

— Це був час, коли я шукав можливості — іноді це неоплачувані стажування та навіть робота, постійний пошук професійних знайомств. Це був період, коли я старався навчитися якомога більше всього. Тоді ж я довідався про сферу роботи з правами на переклад. Це цікаве та інтригуюче заняття, яке наполовину складається з читання, а наполовину — з продажу. Ти мусиш уміти прочитати книжку і водночас уявити та з уважністю дослідити те, що інший, можливо, навіть іноземний читач побачить у тексті. Тоді я потрапив у United Agents і нині я працюю тут уже понад п’ять років.

— Ви говорите про продаж літератури, фактично експорт ідей, які ви представляєте в агентстві. Іноді ці ідеї можуть не бути вашими улюбленими — напевно, тоді починається рутина. Якою є робоча рутина літературного агента?

— Як літературний агент ти мусиш мати персональний зв’язок із книжкою. Звісно, ти можеш бачити бізнес-можливості та потенційне читацтво, проте я вважаю, що агент повинен мати персональне ставлення і зв’язок з автором та його письмом. Ти мусиш бути пристрасним, коли справа доходить до продажу книжки видавцеві. У моєму випадку з правами на переклад ситуація трохи інакша.

— Як цей поділ між оригінальними правами та правами на переклад реалізовано в United Agents?

— У нас є коло дванадцяти агентів, що працюють напряму з авторами та опікуються їхніми англомовними правами на публікацію в англомовних країнах та будь-які адаптації. Мій відділ продає права на переклад цих авторів по всьому світові. Як агенти перекладу ми не мусимо обирати авторів, ми радше обираємо книжки авторів, з якими ми працюємо.

Тобто, мій відділ не є першим контактом для автора в агенції, але ми також працюємо задля них.

Агенти, які працюють в стосунку «автор – видавець», повинні мати жвавий інтерес у письмі конкретного автора, інакше вони просто не зможуть його належно представити.

— Розкажіть трохи про агенцію United Agents (UA). Ви презентуєте себе як агенцію літератури й талантів, а також працюєте з представниками креативних індустрій.

— Ми справді маємо дуже потужні кіно- та теледепартаменти й працюємо з режисерами, акторами. Агенція заснована 2009 року, коли чимало агентів з великої літературної агенції PFD вирішили заснувати власну агенцію. Вони одразу поєднали декілька сфер креативних індустрій. А вже у 2013 UA придбали A P Watt, найстарішу літературну агенцію у світі. Відбулося злиття і до UA приєдналися автори та агенти A P Watt. З того часу ми тільки зростаємо.

— Як виглядає робота агента перекладу? Ви самі ініціюєте продаж чи переважно за правами звертаються до вас?

— Частіше ми контактуємо з видавцями й презентуємо книжки, які потенційно могли би їх зацікавити. Хоча звісно, часто до нас звертаються редактори іноземних видавців, але більшість контрактів є нашою ініціативою. Ми маємо поділ на регіони і стежимо там за видавцями, тож знаємо, що їм запропонувати. У деяких країнах, включаючи Україну, ми працюємо через субагента Van Lear Agency (Росія) (представник об’єднує регіон Росії, України та Грузії — авт.). Якщо я зацікавлений представити книжку в Україні, я презентую її субагентові, який уже шукає українського видавця, який може бути зацікавлений у ній. Для нас дуже важливо знайомитися з видавцями на ярмарках чи принаймні через дзвінки. Тільки знайомство дозволяє по-справжньому зрозуміти смак видавництва. У розмові ти розумієш, яку книжку шукає редактор, і відчуваєш, що можеш запропонувати.

— Чому в книжковій індустрії настільки важливими є приватні міжлюдські стосунки?

— Приватний контакт неймовірно важливий. Зараз, коли ми все робимо електронною поштою, досить легко залишитися непоміченим та фактично анонімним. Проте якщо ти знайомий з редактором і знаєш його смак, можеш прямо написати: «Слухай, думаю, ця книжка може доречно доповнити твій видавничий портфель» — це стає значно легшим і простішим шляхом вести бізнес. Редактори насправді очікують персоналізованих рекомендацій, а не списку з двадцяти книжок, які можуть їм підійти, а можуть і ні. Тож це все про поєднання літератури та бізнесу, ми повинні багато читати, щоб розуміти, що може сподобатися людям. Також ми маємо розуміти, що редактори не обирають книжки самі для себе, в цій системі присутній читач, якому книжка повинна сподобатися. Редактор постійно думає про маркетинг, потенційне читацьке сприйняття, публічність автора…

— Ви згадували, що агент має багато читати. Чи ви для себе ставите умовний щоденний ліміт сторінок, які мусите прочитати?

— Це залежить. Майже все читання відбувається у мене в позаробочі години. Півтора року тому в мене народився син, так от перед його народженням я мав куди більше часу на читання. Я мушу читати так багато книжок наших авторів, як можу, бо це впливає на мою можливість їх належно продавати. Водночас я стараюся все ще уміти читати для задоволення й обирати книжки з власної волі. Це непростий баланс. Якщо таки відповідати на ваше питання, я стараюся читати не менше однієї книжки на тиждень. Поміж тим я читаю описи проєктів, синопсиси, фрагменти текстів (10-30 сторінок).

— Якими є секрети професії літературного агента, крім постійного уважного читання?

— Треба читати так багато, як ти можеш, і так різно, як тільки можеш. Що більше ти читаєш, то краще розвиваєш власний літературний смак. Читання дає розуміння трендів — адже читацький попит підвладний трендам, і теми, популярні сьогодні, можуть уже не працювати за кілька років. Також потрібно розуміти, які книжки «продають», читати їх, щоб розуміти, що саме «продає» у кожному конкретному жанрі й робить популярною ту чи ту книжку.

Найкращі агенти мають свій стиль і унікальний погляд на літературу. У Великій Британії дуже багато книжок, тобто авторові та агентові дуже складно бути зауваженим. Якщо як агент ти маєш упізнаваний стиль, то редактори знають, що вони можуть отримати від тебе. Це питання сфокусованості, як агент ти мусиш працювати багато з самим собою. Не можна починати працювати з будь-якою літературою — твій перелік авторів мусить мати чіткий та зрозумілий сенс передовсім для тебе. І повторю про важливість персональний зв’язків: агенти роками спілкуються з одними й тими ж редакторами, тому саме стосунки є тим, що слід розвивати. Якщо агент каже редакторові: «Повір, цей текст спрацює з твоїм видавництвом», — редактор, який має з тобою результативний досвід співпраці, довіриться тобі.

— Чи досвідчений агент одразу розуміє потенціал книжки?

— Так, безумовно, ти одразу думаєш про можливий шлях автора і книжки, адаптації та переклади. Та перш за все, важить якість тексту. Агенти авторів радяться з агентами перекладу, бо також важливо розуміти специфіку регіонів, те, що добре продається в Азії, може зовсім не підійти Європі. Що справді важко — відчути різницю між якісним письмом та дійсно чудовим письмом. Коли я читав багато рукописів, іноді в мене замилювалося око — тоді я вертався до знайомих улюблених текстів, до книжок, про які точно знав, що вони — дуже якісні. Я нагадував собі, що мені дійсно подобається у літературі, і це допомагало наново сфокусуватися на пошукові талановитого тексту.

— Яку позицію займають літературні агенти на британському книжковому ринку сьогодні? Пригадую давню новину на Guardian про те, що через агентів частина видавців вважає, що втрачає потенційних авторів-зірок. Чи досі маєте таку дискусію і чи ви відчуваєте прогалину між авторами, видавцями та редакторами?

— Немає єдиного шляху до письменницького успіху. Деякі автори дійсно йдуть у самвидав — скажімо, Amazon, — та стають популярними там. Ми постійно обговорюємо те, чи не можуть автори з видавцями домовлятися самостійно — це абсолютно валідна дискусія. Але тут все впирається у фізичний обсяг рукописів. Редактори у Великій Британії тонуть в рукописах. Більшість великих британських видавництв відмовляються приймати рукописи напряму від авторів не тому, що ці тексти погані, а тому, що на це бракує часу. Редактор читатиме ваш проєкт один раз, тому слід докласти зусиль. Натомість агент працює як фільтр, він читає, обирає, обговорює, редагує, готує комерційну пропозицію для видавця. Ти можеш бути добрим автором з хорошою ідеєю, але не вміти її презентувати. Досвідчений агент зробить це для тебе.

— Якими є відсотки, які отримують літературні агенти? Коли вони отримують виплату за роботу?

— Одна з частин роботи агента — укласти якнайвигідніший для автора контракт. Стандарт індустрії складає 15%, які отримує літературна агенція з кожного продажу прав на твір. При продажі прав на переклад цей відсоток зазвичай трохи вищий — 20%.

— Чи працює UA з дебютантами?

— Ми досить велика літературна агенція, яка поєднує агентів з вкрай різними смаками. Мені це дуже подобається. Таким чином у нас представлені всі жанри та дуже різні автори. Ми маємо іменитих агентів, які працюють з дуже відомими письменниками, але також у нас є молодші агенти, які розшукують майбутніх зірок. Це особливе відчуття в нашій роботі, починати працювати з автором, про якого одразу знаєш, що він дуже талановитий і матиме неймовірну кар’єру. Хвилююче бути поруч від початку. Недавно ми працювали з книжкою Open Water Калеба Азума Нелсона, вона вийшла кілька місяців тому і була дуже добре зустріта критиками й читачами, а окрім того, вже отримала деякі відзнаки. Молоді агенти завжди уважно стежать за молодими письменниками, літературними фестивалями, журналами.

— Чи враховують агенції тренди та читацькі обговорення? Маю на увазі, наприклад, cancel culture, яку критикує передовсім у власному контексті Джоан Ролінґ, або недавнє інтерв’ю Кадзуо Ішіґуро, в якому він висловлює страх щодо інтелектуальної сміливості молодих авторів писати про те, що вони дійсно хочуть сказати.

— Думаю, що в цих дебатах частина старших авторів можуть проєктувати власні страхи на молодших. Молоді автори, які зростають у цьому середовищі, розуміють, що людська чутливість зростає. Постає інший тип письма, але я не вважаю, що це — письмо зі страху. Фруструє те, що як письменник ти хочеш думати тільки про письмо і його якість. Але світ працює інакше, і сьогодні значна частина роботи — це публічність. Якщо книжка не комунікується, то якою якісною вона б не була, вона радше не потрапить до свого читача. Деякі книжки простіше комунікувати, ніж інші. Це також фруструє наших агентів, бо іноді ми потрапляємо у такі ситуації: релевантна сучасному ринку книжка написана умовним чоловіком середнього віку з уже виданими двома посередніми романами. Якби таку ж книжку написав автор з цікавішим персональним профайлом, її було б простіше продавати.

— Наостанок: що вам найбільше подобається у роботі літературного агента в UA?

— Мені подобається різноманітність книжок у нашій агенції. Я люблю відкривати стилі та жанри, які стають для мене несподіванками. Як агент перекладу я іноді читаю такі книжки, які маловірогідно обрав би на полиці в книгарні — і насолоджуюся несподівано багато.

Читайте також: Змагання велетнів: книговидання англійською

За підтримки British Council в Україні